Я втомилась від болю,
Від рабства колючих дротів,
Сліз підгірклі струмки
Я втомилася лити в долоні…
Серце хоче на волю –
В Ісуса обійми святі,
Розірвавши сітки,
Що тримають планету в полоні.
Помирати втомилась
Щодня, посекундно, щораз.
Від щоденних гріхів –
На снігу закривавлені рани…
Тільки Господа милість
Стирає знеможений час
До основи віків
І вибілює шати багряні.
Я втомилась без віри
По долі іти навмання,
Без любові й надії
Ледь жевріти я притомилась.
Божа ласка безмірна
Смерть чорну хрестом зупиня,
І над Всесвітом сіє Господь
Ніжно-зоряну милість.
2003.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Драматургия : Ты верующий, сынок. Юмористический монолог с привлечением зрителей. - Николай Агапьев Юмористический монолог, можно назвать сценкой одного актера, которому нужно приложить все свое старание, для достижения сердец зрителей. Господь, да благословит вас, в том, чтобы используя его, вы смогли вызвать искренние улыбки на устах Его детей.
Монолог несколько раз был продекламирован автором, и хорошо принят зрителями.
Пр.17:22 Веселое сердце благотворно, как врачевство, а унылый дух сушит кости.
