Із болотистої пащеки,
Що увібрала будній тлін,
Злинають лебеді, лелеки…
Лілейно-біла птаха тінь.
Вони покаялися всоте:
Безвірник, вбивця. Виріс хрест.
Крізь павутиння, хлань цейтноту
Зіп`є душа ясу небес.
На землю сходить з боку Овна.
Теплішає рідні поріг.
Та мить – гойдлива, безкоштовна –
За відпокутуваний гріх.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Пожелание. - Елена Белозёрова "Благословен Бог и Отец Господа нашего Иисуса Христа, по великой Своей милости возродивший нас воскресением Иисуса Христа из мёртвых к упованию живому,... О сём радуйтесь, поскорбев теперь немного, если нужно..." (1 Петра 1:3,6)
