Когда Мельпомена едва прикоснулась падуг,
рыдал парадиз, и стенали, и плакали ложи,
писали заклятье в стихах на шагреневой коже
Трагедия века и века больничный недуг.
Гекзаметра грани, пеона пленительный ритм,
хорея хорал и провал оркестрового ямба
шептали: надейся, поверь под капель фортепьяно –
навзрыд, наудачу, на слово поверь, на пари...
Поверьте себе в этой самой нелепой судьбе –
войне балаганов, миров, колпачку Коломбины –
вы счастья хотели, любили и были любимы,
и музы слетались как пчелы на званый обед.
А где-то над Сеной уже облетают листки,
каштаны трещат в угольках угорелого лета...
Пишите стихи на стекле, на крахмале манжеты,
ломая сюжеты... поэты, пишите стихи.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Редакція тексту пісні "Небеса ожидают меня" - Євген Аксарін Ця пісня дуже дорога мені. Вона - в числі багатьох інших стимулів, що надихнули мене до написання оповідання "Венец". Оригінальний текст, з погляду поетики, виглядав неоковирно.
На жаль, встановити авторство пісні тими засобами, що я маю, мешкаючи в естонській провінції, неможливо.
Тому, спитавшись дозволу у Господа, я зважився відредагувати пісню. Перепрошую автора (якщо такий знайдеться), і якщо від нього надійде хоч яке заперечення - відразу ж зніму цю річ з публікації.
