Я йшла довгою дорогою життя. Навколо мене квіти змінювались снігом, сніг – квітами. Велетні-будинки затуляли своїми холодними плитами тепле сонечко. Птахи перелітали з місця на місце та весело цвірінькали.
Попереду ще довгі роки і одна дорога. Я повільно йшла вперед та побачила маленький дороговказ. Здивувалась, бо бачила лише одну дорогу. Навіщо дороговказ? Мене вразили назви вулиць, що були написані на ньому: любов, милість та... смерть.
Всі люди навіть не дивились на маленький дороговказ і впевнено крокували по вулиць смерті. У мене серце виривалося з грудей. Я, здається, щось намагалась кричати: „Куди ви? Хіба не бачите, що кінець цієї дороги – смерть?”. Та на мене ніхто не звертав уваги.
Я пішла за людьми розгублена, бо не бачила іншого шляху. Та через декілька кроків побачила ще один дороговказ. Він був такий, як попередній. А попереду ще, ще... Ті, хто зупинявся біля них, чомусь зникали з цієї дороги. Я підійшла ближче і лише тоді помітила, що дороговказ цей – хрест із білого дерева. Червоним на ньому були написані назви двох вулиць: любов, милість.
Куди ж йти? Де ці вулиці? Я дивилась навкруги. Густий туман затуляв мені очі. Я впала на коліна і закричала: „Боже, я не хочу помирати! Я хочу жити! Чуєш?”
Без надії я підвелась і вже хотіла йти далі страшною вулицею смерті. Та побачила дві інші дороги. Вони були осяяні світлом, до якого тягнулось моє серце. Я пішла на це світло і зустріла справжню любов, знайшла милість.
Наталья Новикова,
Горловка, Украина
Привет всем! Я студентка литературного факультера Луганского университета. Работаю журналистом во всеукраинской газете "Разговор", служу детям-сиротам и люблю Христа. e-mail автора:bigmirjc@mail.ru
Прочитано 4842 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Жёлтенький, словно золото, купол над храмом символизирует свет и чистоту Царства Небесное. - Беличенко Саша. В киевской компании "Фико" есть установка вакуумного напыления. В УВН - печь. В эту печь кладут металл. (Например, лист нержавейки, толщина которого составляет 0,5 мм).Закачанный вместо вакуума, нагретый до температуры 1200°С азот, покрывает лист металла. Когда лист метала и азота остывает, специалисты из печи уже извлекают лист нержавейки, покрытий нитридом титана. После подписания договора специалисты компании «Фикл", покрыли нитридом не только свод, кресты "царские ворота" и церковную утварь". Кристаллы нитрида титана ныне придали листу нержавейки (0,5мм.) не только жёлтенький цвет. Они, упрочнив металл купола, делают его прочными таким, который не требует ремонта почти 50 лет
Парадокс нашего времени. - Сергей Варакин И как точно всё подмечено. И даже в церкви такое присутствует к сожелению и стыду. Мы гонимся за многим а теряем нравственность...
